І Книга Царів 5

¹Соломон правив над усім царством від ріки Ефрат до Філістимлянської землі і до єгипетської границі. Вони приносили данину і служили Соломонові, покіль віку його.

²Харчі ж Соломонові на кожен день були: 30 корців питльованої муки і 60 корців звичайної муки,

³десять годованих волів, 20 волів з пасовиська, 100 овець, крім оленів, сарн і сугаків, та годованої птиці.

⁴Бо він панував над усією землею по тім боці Ріки від Тіфсаху до Гази, над усіма царями по тім боці Ріки, і мир був у нього навкруги по всіх границях.

⁵Юда й Ізраїль жили собі безпечно, кожен під виноградиною своєю і під смоквою своєю, від Дану аж до Версавії, поки було віку Соломонового.

⁶Було в Соломона 4000 переділів для коней до колісниць і 12 000 верхових коней.

⁷Оті начальники округ - кожен свого місяця - обчислювали потреби царя Соломона і всіх тих, що мали доступ до столу царя Соломона; не допускали, щоб чогось бракувало.

⁸Ячмінь і солому для коней, до сідла й до тягла, теж доставляли вони на місце, де кожний був, згідно з його розпорядженням.

⁹Наділив Бог Соломона також мудрістю і вельми великим розумом, і серцем широким, мов пісок на березі моря,

¹⁰так, що мудрість Соломона була більша, ніж мудрість усіх синів Сходу, більша, ніж вся мудрість Єгипту.

¹¹Був він розумніший від усіх людей; розумніший від Етана, езрагіта, від Гемана, від Калкола й від Дарди, синів Махола. Слава про нього розійшлася по всіх народах навкруги.

¹²Він вирік 3000 приповісток, і 1005 пісень було в його.

¹³Він знав говорити про дерева, від кедра на Ливані та й до іссопу, що виростає з муру; говорив і про четвероногого звіря і про птицю, і про повзуна, і про рибу.

¹⁴І приходили з усіх народів послухати мудрість Соломона, і від усіх царів землі, що зачули про його мудрість.

¹⁵Як же почув Хірам, цар тирський, що Соломона помазано царем на місце його батька, послав слуг своїх до нього, бо Хірам завжди був щирим приятелем Давида.

¹⁶Послав також і Соломон до Хірама сказати:

¹⁷«Ти знаєш сам, що батько мій Давид не спромігся збудувати дім імені Господа, Бога свого, через війни, бо вороги були з усіх боків, покіль Господь не поклав їх йому під ноги.

¹⁸Тепер же Господь, Бог мій, дав мені мир навкруги. Нема у мене противника, нема ніякої небезпеки.

¹⁹От і задумав я збудувати дім імені Господа, Бога мого, як сказав Господь моєму батькові Давидові, словами: Твій син, якого я посаджу на престолі твоєму замість тебе, - той збудує дім моєму імені.

²⁰Тож повели, щоб нарубали мені кедрини на Ливані; мої слуги будуть разом з твоїми слугами, плату за твоїх слуг даватиму тобі, яку б ти не призначив; сам бо знаєш, що у нас нема нікого, що вмів би так дерево рубати, як сидоняни.»

²¹Почувши Хірам слова Соломонові, зрадів вельми та й каже: «Благословен сьогодні Господь, що дав Давидові мудрого сина над цим великим народом!»

²²І послав Хі��ам до Соломона сказати: «Я вислухав, що ти просив у мене. Зроблю все, чого бажаєш із кедриною та кипарисом.

²³Слуги мої провадитимуть їх з Ливану до моря, і я повелю плотами гнати їх морем до місця, що мені вкажеш; там повелю їх розібрати, і ти забереш собі; тільки ти вволиш мою волю і постачиш харчі для мого двору.»

²⁴От відступив Хірам Соломонові кедрини та кипарису, скільки той забажав.

²⁵Соломон давав же Хірамові 20 000 корців пшениці на харчування його двору і 20 мір оливи з битих маслин. Стільки давав Соломон Хірамові щороку.

²⁶Господь дав Соломонові мудрість, як обіцяв йому. Між Хірамом та Соломоном був мир, і вони обидва уклали союз між собою.

²⁷Цар Соломон наклав громадські роботи на ввесь Ізраїль. 30 000 чоловік притягнено до громадських робіт.

²⁸Він посилав їх на Ливан по 10 000 щомісяця, напереміну: по місяцю були вони на Ливані, а по місяцю вдома. Адонірам же був над громадськими роботами.

²⁹Було у Соломона також 70 000 носіїв і 80 000 каменярів у горах,

³⁰крім наставників, призначених Соломоном над роботою, щоб наглядали над робочим людом, а 3 300 було їх.

³¹Цар дав наказ ламати величезне, дороге каміння, - каміння тесане, щоб закласти підвалини храму.

³²А тесали їх робітники Соломонові й Хірамові та гівлії, і напоготовлювали дерево й каміння на будову храму.