ІІ Книга Царів 20

¹Того часу занедужав Єзекія на на смерть. Прийшов до нього пророк Ісая, син Амоса, і сказав йому: “Так говорить Господь: Упорядкуй дім твій, бо вмреш, не одужаєш.”

²Єзекія обернувся обличчям до стіни й так молився до Господа, кажучи:

³“Ой Господи! Спогадай, що я ходив по правді й із щирим серцем перед тобою та робив, що тобі довподоби.” Та й заплакав Єзекія вголос.

⁴Ісая ж іще не був вийшов із середнього двору, аж ось надійшло до нього таке слово Господнє:

⁵“Повернись і скажи Єзекії, князеві мого народу: Так говорить Господь, Бог предка твого Давида: Почув я твою молитву й побачив твої сльози. Я оздоровлю тебе: на третій день підеш у Господній храм.

⁶Я додам тобі віку 15 років і вирятую тебе й це місто з руки асирійського царя; я захищу це місто заради мене й заради слуги мого Давида.”

⁷І сказав Ісая: “Принесіть фігової мазі.” І принесли й приклали до боляка, і він одужав.

⁸Єзекія ж сказав до Ісаї: “А який знак тому, що Господь мене оздоровить та що на третій день піду в Господній храм?”

⁹Відповів Ісая: “Ось який знак буде тобі від Господа, що Господь зробить те, що сказав: Хочеш, щоб тінь на десять ступенів посунулась наперед чи на десять ступенів повернулась назад?”

¹⁰І сказав Єзекія: “Не трудно на десять ступенів посунутись наперед. Ні! Нехай на десять ступенів повернеться назад.”

¹¹Тоді пророк Ісая візвав до Господа, і тінь на соняшнім годиннику Ахаза відступила 10 ступенів назад.

¹²Того часу вавилонський цар Меродах-Баладан, син Баладана, прислав листа й гостинця Єзекії, бо він чув, що Єзекія був нездужав.

¹³Єзекія зрадів на те й показав послам усі комори зо скарбами, і срібло, і золото, і пахощі, і дорогі масті, і склад зброї, й усе, що було в його скарбницях. Не було нічого, чого б не показав їм Єзекія у своїм палаці й у всіх своїх володіннях.

¹⁴Тоді пророк Ісая прийшов до царя Єзекії й спитав його: “Що ті люди говорили й звідки вони прийшли до тебе?” Єзекія відповів: “З далекої землі прийшли вони, з Вавилону.”

¹⁵Ісая спитав: “Що вони бачили в твоєму палаці?” Єзекія відповів: “Бачили все, що є в моїм палаці. Нема нічого у моїх скарбницях чого б я їм не показав.”

¹⁶І сказав Ісая до Єзекії: “Вислухай слово Господнє:

¹⁷Прийде час, коли все, що є в твоїм палаці, й що твої батьки до цього дня зібрали, буде перевезене в Вавилон; нічого не зостанеться, каже Господь.

¹⁸А й твоїх синів, що вийдуть із тебе, що ти появиш, візьмуть, і будуть вони скопцями в палаці вавилонського царя.”

¹⁹Єзекія сказав до Ісаї: “Добре слово Господнє, що ти сказав.” Він думав собі: “Чому ж би й ні? Аби тільки був мир і безпека, покіль мого віку!”

²⁰Решта дій Єзекії, всі його подвиги, та як він зробив став і водогін і провів воду в місто, те записано в літописній книзі юдейських царів.

²¹І спочив Єзекія зо своїми ба��ьками. На місце його став царем його син Манассія.