Книга Естери 3

¹Після тих подій звеличив цар Ксеркс Амана, сина Геммедати, агагія, й підніс його та поставив його крісло вище від усіх князів, що були при ньому.

²Тому царські слуги, що при царській брамі, ставали навколішки й кланялись перед Аманом, бо так велів був цар. Мардохей же не ставав навколішки й не падав ниць.

³І говорили Мардохеєві царські слуги, що при царській брамі: «Чому ти порушуєш царський наказ?»

⁴Але тому, що він, хоч і говорилось йому про те щодня, їх не слухав, вони донесли Аманові, щоб побачити, чи його доводи матимуть силу, бо він говорив їм, що він юдей.

⁵Як же побачив Аман, що Мардохей не стає навколішки й не падає перед ним ниць, розлютився на нього вельми.

⁶Та Аманові здавалось нічим накласти руку на одного тільки Мардохея, й через те, що йому об'явили, з якого народу Мардохей, він напосівся знищити всіх юдеїв, в усьому царстві Ксеркса - як народ Мардохея.

⁷Першого місяця, тобто місяця Ніссана, дванадцятого року царювання Ксеркса, кинули пур, тобто жереб, перед Аманом, шукаючи з дня на день, з місяця на місяць, коли б знищити в один день рід Мардохея; і випав жереб на тринадцятий день дванадцятого місяця, тобто місяця Адара.

⁸Тоді Аман сказав до царя Ксеркса: «Є один народ, розкиданий і розсіяний між народами по всіх країнах твого царства. Закони в нього інші, ніж у всіх народів, та й царських законів він не виконує; недобре воно цареві так їх лишати».

⁹Якщо ж на це царська згода, нехай буде написано наказ вигубити їх, а я одважу 10 000 талантів срібла в руки скарбникам, щоб поклали в царську скарбницю.

¹⁰Тоді цар узяв зо своєї руки перстень і передав його Аманові, синові Геммедати, агагія, ворога юдеїв.

¹¹І цар сказав Аманові: «Срібло нехай залишиться при тобі, а з народом роби, також і з ним, що тобі завгодно.»

¹²Тринадцятого дня першого місяця було скликано писарів і написано все, як наказав Аман до царських сатрапів, до правителів кожної країни, до князів кожного народу, до кожної країни її письмом і до кожного народу його мовою. Все було написене від імени царя Ксеркса й запечатане царським перснем.

¹³Листи були розіслані через гінців по всіх царських країнах, щоб повбивати, вигубити й винищити всіх юдеїв, від молодого до старого, дітей і жінок, в один день: тринадцятого дня, дванадцятого місяця, тобто місяця Адара, а майно їхнє розграбувати.

¹⁴Відпис цього наказу, що мав бути оголошений як закон у кожній країні, був оповіщений усім народам, щоб були готові на той день.

¹⁵Гінці, на царський наказ, рушили швидко, й наказ був оповіщений і в Сузи-замку. Цар же і Аман сиділи й пили, тоді як місто Сузи було в тривозі.