Книга Іова 27

¹І повів Іов далі свою мову, кажучи:

²«Клянуся Богом, що позбавив мене права, | і Всесильним, що напоїв гіркотою душу мою!

³Покіль мій дух у мені, | і Божий подих у моїх ніздрях,

⁴мої уста не говоритимуть неправди, брехні язик мій не промовить.

⁵Не бувати тому, щоб я та визнав за вами слушність! | Покіль не вмру, я досконалости моєї не зречуся.

⁶Триматимусь моєї правди, я її не облишу. | Совість моя ні одним моїм днем мені не докоряє!

⁷Нехай з моїм ворогом буде як з безбожником, | а з тим, хто встає проти мене - як з беззаконником!

⁸Яку безбожний має надію, коли молиться, | коли підносить душу свою до Бога?

⁹Чи ж вислухає Бог його взивання, | коли прийде на нього нужда?

¹⁰Чи буде відрадою йому Всесильний? | Чи буде прикликати Бога повсякчасно?

¹¹Я пояснюю вам поведінку Божу, | я не таю Всесильного задумів.

¹²А якщо усі ви те бачили самі, | то чого марнотою пустословите?

¹³Ось яка злій людині від Бога доля, | й участь, що від Всесильного насильникові випадає!

¹⁴Як матиме синів багато, під меч підуть; | і його потомки не будуть мати досита хліба.

¹⁵Тих, що зостануться по ньому, мор забере до гробу, | їхні вдови плакати по них не будуть.

¹⁶Хоч він і назбирає, немов пилу, срібла, | й одежі, мов болота, наскладає,

¹⁷з наскладаного праведник буде вдягатись, | срібло наслідує невинний.

¹⁸Він будував дім собі, немов гніздечко; | немов курінь, що робить собі сторож.

¹⁹Багатим ляже, та востаннє; | відкриває очі: нічого більш немає!

²⁰Удень прийде страх на нього, | а вночі вхопить його буря.

²¹Його підійме східній вітер, і геть піде; | він вихопить його із його місця.

²²На нього непощадно кидатимуть камінням, | від караючої руки він утік би радо.

²³Над ним плескатимуть у долоні; | де б він тільки був, його висвистуватимуть.»