Книга Ісуса Навина 13

¹Як же Ісус постарівся та похилився віком, промовив до нього Господь: “Ти вже постарівся й ветхий деньми став, а землі до завоювання лишилося ще багато.

²Ось який край ще зостанеться: всі філістимлянські області й увесь Гешур-край,

³від Шіхора, на єгипетськім кордоні, до екронської межі на півночі, що вважається ханаанським - п'ять князів філістимлянських: газський, ашдодський, аскалонський, гатський та екронський, і аввії на півдні;

⁴ввесь край ханаанський, від Меари, що належить сидоніям, аж до Афека, до аморійської границі;

⁵також край гівліїв і ввесь Ливан, на схід сонця, від Ваал-Гаду під Хермоном-горою, аж до Хамат-входу.

⁶Усіх, що живуть у горах, від Ливану до Місрефот-Маїму, усіх сидоніїв я прожену геть з-перед синів Ізраїля. Лиш поділи за жеребом цей край Ізраїлеві в спадщину, як я тобі заповідав.

⁷Отож поділи цю землю в спадкоємство дев'ятьом колінам і півколінові Манассії.”

⁸Одна бо половина коліна Манассії, а з нею рувимляни та гадії одержали свою спадщину, що дав їм Мойсей на тім боці Йордану, на схід сонця; так як дав їм Мойсей, слуга Господній:

⁹від Ароеру, що на краю Арнон-потоку, і міста, що серед долини та все Медва-поділля аж до Дівону;

¹⁰і всі міста Сихона, царя аморійського, що царював у Хешбоні, до границі аммоніїв;

¹¹Гілеад, Гешур-край, та Мааха-край, і всю Хермон-гору, та й увесь Башан до Салхи;

¹²усе царство Ога в Баша-ні, що царював у Аштароті та Едреї. Він був лишився останнім із рефаїв. Та Мойсей побив їх і повиганяв їх.

¹³Але сини Ізраїля не прогнали гешуріїв, ані маахіїв, тому й сидять вони між Ізраїлем по цей день.

¹⁴Лише Леві-колінові не дав він ніякої спадщини: сам Господь, Бог Ізраїля, - це його спадщина, як він йому обітував був.

¹⁵Дав отже Мойсей коліну Рувима уділ по їхніх сім'ях.

¹⁶Земля ж їхня була від Ароера, що на краю Арнон-долини і міста серед долини, і всю високорівню коло Медви,

¹⁷Хешбон і всі його міста, що на високорівні: Дівон, Бамот-Ваал і Бет-Ваал-Меон,

¹⁸Ягцу, Кедемот і Мефаат,

¹⁹Кіріятаїм, Сівму і Церет-Шахар на горі долини,

²⁰і Бет-Пеор і Пізга-узгір'я і Бет-Єшімот,

²¹і всі міста високорівні, усе царство Сихона, царя аморійського, що царював у Хешбоні, що його вбив Мойсей разом з мідіянськими князями: Евієм, Рекемом, Цуром, Хуром і Ревою, Сихоновими вождями, які жили в цій землі.

²²А Валаама, віщуна, сина Беора, вбили сини Ізраїля мечем разом з іншими, що їх були повбивали.

²³Границею синів Рувима був Йордан. Таке було спадкоємство синів Рувима, за їхніми родами, за містами та їхніми селами.

²⁴Мойсей наділив і коліно Гада, синів Гада, за їхніми сім'ями.

²⁵Земля їхня була: Язер і всі міста гілеадські, та половина землі аммоніїв до Ароера, що перед Раббою,

²⁶та від Хешбону, до Рамат-Міцпи й Бетоніму, і від Маханаїму до границь Девіру.

²⁷В долині ж: Бет-Харам, Бет-Німра, Суккот і Цафон, останок царства Сихона, царя хешбонського, і Йордан як границя аж до краю Кіннерет-моря на тім боці Йордану, на сході.

²⁸Це спадщина синів Гада, за їхніми родами, за містами та за селами.

²⁹Дав Мойсей і півколінові Манассії за їхніми сім'ями; і то було для півколіна синів Манассії за їхніми сім'ями.

³⁰Земля їхня була: від Махнаїму, увесь Башан, усе царство Ога, царя башанського й усі села Яіра в Башані, шістдесят міст.

³¹А половина Гілеаду, Аштароту і Едреї, міста царства Ога в Башані, дісталися синам Махіра, сина Манассії, тобто половині синів Махіра, за їхніми сім'ями.

³²Це були наділи, що їх роздав Мойсей у спадщину в степах моавських, по тім боці Йордану, біля Єрихону, на схід сонця.

³³Колінові ж Леві не дав Мойсей ніякого спадкоємства: Господь, Бог Ізраїля, - то його спадщина, як він був обіцяв їм.