Книга Ісуса Навина 4

¹І коли ввесь народ закінчив переправу через Йордан, сказав Господь Ісусові:

²“Виберіть собі з народу дванадцять чоловік, по чоловікові з кожного коліна,

³і повеліть їм: Візьміть собі звідсіль, з-посеред Йордану, з того місця, де стояли ноги священиків, дванадцять каменів, та й понесіть їх із собою й покладіть на тому місці, де заночуєте цієї ночі.”

⁴Тоді Ісус покликав дванадцять чоловік, яких призначив із синів Ізраїля, по чоловікові з кожного коліна,

⁵і сказав їм: “Ідіть перед ковчег Господа, Бога вашого, на середину Йордану, та винесіть кожен з вас по каменю на плечах, по числу колін синів Ізраїля,

⁶щоб то було між вами знак; як питатимуть вас колись ваші сини: що воно, мовляв, значить, оте каміння? -

⁷ви їм відповісте: Бо вода йорданська розділилась перед кивотом завіту; як він переходив через Йордан, вода йорданська розділилась, і це каміння має бути для синів Ізраїля на вічну пам'ять.”

⁸І як велів Ісус, так і вчинили сини Ізраїля; взяли дванадцять каменів з-посеред Йордану, як Господь заповів був Ісусові, по числу колін синів Ізраїля, і винесли їх із собою на місце, де заночували, і там їх поскладали.

⁹Потім Ісус поставив Дванадцять каменів також серед Йордану, на тому місці, де стояли йоги священиків, що несли кивот завіту; і зостались вони там посьогодні.

¹⁰Священики ж, що несли ковчег, стояли серед Йордану, аж поки не виконано все те, що наказав був Господь Ісусові промовити до людей, і згідно з усім, що Мойсей доручив був Ісусові. А народ переходив, поспішаючи.

¹¹Після того як увесь народ скінчив переправу, перейшов і кивот Господній, і священики поперед народу.

¹²Рувимляни, гадії й півколіна Манассії перейшли збройно на чолі синів Ізраїля, як наказав був їм Мойсей.

¹³До сорока тисяч збройного люду двигнулося перед Господом на війну в степи єрихонські.

¹⁴Того дня звеличив Господь Ісуса в очах усього Ізраїля, й вони поважали його так, як поважали Мойсея, поки було віку його.

¹⁵Господь сказав Ісусові:

¹⁶“Вели священикам, що несуть кивот свідоцтва, щоб вийшли з Йордану.”

¹⁷І повелів Ісус священикам: “Вийдіть з Йордану!”

¹⁸І як священики, що несли кивот Господнього завіту, вийшли з-посеред Йордану, і ноги їх торкнулися суші, повернулась йорданська вода до русла свого й розіллялась, як і перше скрізь понад берегами.

¹⁹Народ вийшов з Йордану десятого дня першого місяця й отаборився в Гілгалі, по східнім боці Єрихону.

²⁰Тих же дванадцять каменів, що взяли були з Йордану, поставив Ісус у Гілгалі,

²¹і сказав до синів Ізраїля: “Якщо ваші сини питатимуть колись батьків своїх: Що то за каміння? -

²²то ви поясните синам вашим: Ізраїль перейшов по-сухому Йордан цей.

²³Бо Господь, Бог ваш, висушив йорданську воду перед вами, аж поки ви не перейшли, т��к само як зробив був Господь, Бог ваш, із Червоним морем, що висушив був перед нами, аж поки не перейшли ми;

²⁴щоб усі народи на землі знали руку Господню, що вона могутня, й щоб ви боялись Господа, Бога вашого, завжди.”