Псалми 14

¹хору. Давида.

²Господь із неба споглядає на синів людських, щоб подивитись, чи є розумний, що шукає Бога.

³Всі відвернулися загалом і зледащіли; нема нікого, хто добро чинив би, нема ані одного.

⁴Невже не схаменуться всі ті лиходії, що поїдають мій народ, наче б то хліб їли? Вони Господа не призивають,

⁵тим і дрижатимуть від страху, бо Бог - із родом справедливих.

⁶Над замислом убогого ви хочете сміятись, проте Господь - його притулок.

⁷Коли б то вже прийшло з Сіону Ізраїля спасіння! Коли Господь поверне долю свого люду, зрадіє Яків, утішиться Ізраїль!