1 до солунян 3

¹Тому то, не стерпівши більше, ми схотіли зостатися в Атенах самі,

²і послали Тимофія, нашого брата й служителя Божого в Христовій Євангелії, щоб упевнити вас та потішити в вашій вірі,

³щоб ані один не хитався в цім горі. Самі бо ви знаєте, що на те нас призначено.

⁴Бо коли ми були в вас, то казали вам наперед, що маємо страждати, як і сталось, і знаєте ви.

⁵Тому й я, не стерпівши більше, послав довідатись про вашу віру, щоб часом спокусник вас не спокусив, і труд наш не стався б даремний.

⁶А тепер, як вернувся від вас Тимофій і приніс нам радісну звістку про віру та вашу любов, і що завжди ви маєте добру пам'ять про нас, і бажаєте бачити нас, як і ми вас,

⁷через те ми потішились, браття, за вас, у всякому горі та в нашій нужді, ради вашої віри.

⁸Бо тепер ми живемо, якщо в Господі ви стоїте!

⁹Яку бо подяку ми можемо Богові дати за вас, за всю радість, що нею ми тішимося ради вас перед нашим Богом?

¹⁰Ми вдень та вночі ревно молимося, щоб побачити ваше лице та доповнити те, чого не вистачає вашій вірі.

¹¹Сам же Бог і Отець наш, і Господь наш Ісус нехай вирівняє нашу дорогу до вас!

¹²А в вас хай примножить Господь, і нехай збагатить вашу любов один до одного, і до всіх, як і наша є до вас!

¹³Нехай Він зміцнить серця ваші невинними в святості перед Богом і нашим Отцем, при приході Господа нашого Ісуса з усіма святими Його!