Приповісті 16

¹Заміри серця належать людині, та від Господа відповідь язика.

²Всі дороги людини чисті в очах її, та зважує душі Господь.

³Поклади свої чини на Господа, і будуть поставлені міцно думки твої.

⁴Все Господь учинив ради цілей Своїх, і безбожного на днину зла.

⁵Огида для Господа всякий бундючний, ручуся: не буде такий без вини!

⁶Провина викуплюється через милість та правду, і страх Господній відводить від злого.

⁷Як дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею.

⁸Ліпше мале справедливе, аніж великі прибутки з безправ'я.

⁹Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.

¹⁰Вирішальне слово в царя на губах, тому в суді уста його не спроневіряться.

¹¹Вага й шальки правдиві від Господа, все каміння вагове в торбинці то діло Його.

¹²Чинити безбожне огида царям, бо трон зміцнюється справедливістю.

¹³Уподоба царям губи праведности, і він любить того, хто правдиве говорить.

¹⁴Гнів царя вісник смерти, та мудра людина злагіднить його.

¹⁵У світлі царського обличчя життя, а його уподоба мов хмара дощева весною.

¹⁶Набування премудрости як же це ліпше від золота, набування ж розуму добірніше від срібла!

¹⁷Путь справедливих ухилятись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоронює.

¹⁸Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність.

¹⁹Ліпше бути покірливим із лагідними, ніж здобич ділити з бундючними.

²⁰Хто вважає на слово, той знайде добро, хто ж надію складає на Господа буде блаженний.

²¹Мудросердого кличуть розумний, а солодощ уст прибавляє науки.

²²Розум джерело життя власникові його, а картання безумних глупота.

²³Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навчання.

²⁴Приємні слова щільниковий то мед, солодкий душі й лік на кості.

²⁵Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

²⁶Людина трудяща працює для себе, бо до того примушує рот її.

²⁷Нікчемна людина копає лихе, а на устах її як палючий огонь.

²⁸Лукава людина сварки розсіває, а обмовник розділює друзів.

²⁹Насильник підмовлює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.

³⁰Хто прижмурює очі свої, той крутійства видумує, хто губами знаки подає, той виконує зло.

³¹Сивизна то пишна корона, знаходять її на дорозі праведности.

³²Ліпший від силача, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойовника міста.

³³За пазуху жереб вкладається, та ввесь його вирок від Господа.