до римлян 4

¹Що ж, скажемо, знайшов Авраам, наш отець за тілом?

²Бо коли Авраам виправдався ділами, то він має похвалу, та не в Бога.

³Що бо Писання говорить? Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність.

⁴А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов'язку.

⁵А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.

⁶Як і Давид називає блаженною людину, якій рахує Бог праведність без діл:

⁷Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.

⁸Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха!

⁹Чи ж це блаженство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що віра залічена Авраамові в праведність.

¹⁰Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!

¹¹І прийняв він ознаку обрізання, печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,

¹²і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.

¹³Бо обітницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Законом, але праведністю віри.

¹⁴Бо коли спадкоємці ті, хто з Закону, то спорожніла віра й знівечилась обітниця.

¹⁵Бо Закон чинить гнів; де ж немає Закону, немає й переступу.

¹⁶Через це з віри, щоб було з милости, щоб обітниця певна була всім нащадкам, не тільки тому, хто з Закону, але й тому, хто з віри Авраама, що отець усім нам,

¹⁷як написано: Отцем багатьох народів Я поставив тебе, перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.

¹⁸Він проти надії увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: Таке численне буде насіння твоє!

¹⁹І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утроби Сариної за змертвілу,

²⁰і не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові,

²¹і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.

²²Тому й залічено це йому в праведність.

²³Та не написано за нього одного, що залічено йому,

²⁴а за нас, залічиться й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,

²⁵що був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого.