Приповісті 29

¹Чоловік остережуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.

²Коли множаться праведні, радіє народ, як панує ж безбожний то стогне народ.

³Людина, що мудрість кохає, потішує батька свого, а хто попасає блудниць, той губить маєток.

⁴Цар утримує край правосуддям, а людина хабарна руйнує його.

⁵Людина, що другові своєму підлещує, на стопах його пастку ставить.

⁶У провині людини лихої знаходиться пастка, а справедливий радіє та тішиться.

⁷Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізнання про це.

⁸Люди глузливі підбурюють місто, а мудрі утишують гнів.

⁹Мудра людина, що правується із нерозумним, то чи гнівається, чи сміється, спокою не знає.

¹⁰Кровожерці ненавидять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.

¹¹Глупак увесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стримує.

¹²Володар, що слухає слова брехливого, безбожні всі слуги його!

¹³Убогий й гнобитель стрічаються, їм обом Господь очі освітлює.

¹⁴Як цар правдою судить убогих, стоятиме трон його завжди.

¹⁵Різка й поука премудрість дають, а дитина, залишена тільки собі, засоромлює матір свою.

¹⁶Як множаться несправедливі провина розмножується, але праведні бачитимуть їхній упадок.

¹⁷Карай сина свого й він тебе заспокоїть, і приємнощі дасть для твоєї душі.

¹⁸Без пророчих видінь люд розбещений, коли ж стереже він Закона блаженний.

¹⁹Раб словами не буде покараний, хоч він розуміє, але не послухає.

²⁰Чи бачив людину, квапливу в словах своїх? Більша надія глупцеві, ніж їй!

²¹Хто розпещує змалку свого раба, то кінець його буде невдячний.

²²Гнівлива людина викликує сварку, а лютий вчиняє багато провин.

²³Гординя людини її понижає, а чести набуває покірливий духом.

²⁴Хто ділиться з злодієм, той ненавидить душу свою, він чує прокляття, та не виявляє.

²⁵Страх перед людиною пастку дає, хто ж надію складає на Господа, буде безпечний.

²⁶Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для людини.

²⁷Насильник огида для праведних, а простодорогий огида безбожному.